Керівництво

Віктор Суботін, мажоритарний акціонер

У банк "Добродій", який тоді ще не був "Мегабанком", я прийшов багато років тому, а в 1995 році очолив його правління. Тоді ж з'явилася ідея назвати банк "Мегабанком". Вона належить Олексієві Степановичу Логвиненку - нашому партнеру, співзасновнику, людині, яка за ці роки багато зробила для розвитку банку.

Тоді, у 1995-му, банк орендував приміщення на 15-му поверсі нинішнього бізнес-центру "Протон", і з його вікон було добре видно околиці Кінного ринку. Ліфт не працював: кожного дня ми піднімалися пішки на 15-й поверх, і весь колектив, 40-50 осіб, був у хорошій фізичній формі. Чого не можна було сказати про банк. У рейтингу харківських, саме харківських банків, яких відкрилося дуже багато, "Добродій" посідав приблизно 20-те місце з 30-ти.

Рівно через місяць після мого призначення в правління банк вивели на санацію: це був останній крок перед закриттям. Отримавши доступ до всієї інформації про фінансовий стан, я виявив, що 98% кредитного портфеля банку були прострочені і фактично не могли бути повернені. Щоправда, загальний кредитний портфель "Добродія" складав трохи більше двох мільйонів доларів. Для сучасних банків - це небагато.

Ну і звичайно, це були "лихі 90-ті", коли доводилося працювати на тлі розборок у буквальному сенсі цього слова. Пам'ятаю епізод: дивлюся у вікно і бачу кавалькаду громадян, які, скажімо так, були "причетні" до ситуації в банку і приїхали розбиратися на суперсучасних за тих часів авто. Поки вони пішки піднялися на 15-й поверх, щоб поговорити, - трошки заспокоїлися, і гостра ситуація згладилася. А одного разу боржник банку увійшов до мене в кабінет і поклав на стіл "вагомий аргумент" у вигляді пістолета. Всяке бувало.

Саме тоді, якось стоячи біля вікна на 15-му поверсі і розмовляючи про те, як ми будемо жити і виживати, я сказав: побачите, із часом банк стане 20-м в Україні.

На сьогодні стан справ у банку добре відомий. Із 2016 року "Мегабанк" належить до першої групи банків за класифікацією НБУ. Зараз його активи - понад 9 мільярдів гривень, кредитно-інвестиційний портфель - 6,4 мільярда гривень, а колектив нараховує більше 1150 осіб. У наших планах - увійти в топ-15 банків України.

Зараз вже можна оцінити, що було зроблено правильно, а що хотілося б змінити, повернувшись назад. Правильно були закладені основи формування колективу. Банківська справа - це, перш за все, репутація: репутація банкіра - це головний капітал будь-якого банку і "Мегабанку" зокрема. У нас досі працюють люди, які стояли біля витоків банку 30 років тому. Ми пишаємося і цінуємо саме цих людей як основний стрижень і точку опори для банку.

Що хотілося б змінити? Звичайно, багато чого потрібно було б зробити інакше. Було дуже багато романтизму, а іноді - надмірної довіри і до клієнтів, і до партнерів. У результаті виникали проблеми. Ми їх подолали, але це коштувало серйозних зусиль - і моральних, і матеріальних.

Минулі 30 років - це епоха ментального розвитку бізнесу в Україні. У 90-ті ментальність була однією: це були лихі часи та лихі клієнти. Зараз, на щастя, все стало більш цивілізованим. Але пережити і прожити ці 30 років вдалося далеко не всім банкам, і "Мегабанк" - у числі цих небагатьох.

Я і моя сім'я вітаємо весь колектив "Мегабанку" з ювілеєм. Працювати 30 років у країні, яка активно розвивається, причому не без проблем, - це величезне досягнення, і досягнення, перш за все, колективу. За це всім велике спасибі. Дякую за відношення до справи, до банку, до роботи, за високий рівень професіоналізму, що відзначається багатьма, за почуття сімейності. Ключові співробітники банку більшу частину свого часу присвячують саме банку і "сім'ї банку", часто - на шкоду своїм власним родинам. Ми це розуміємо і високо цінуємо.

Усі ці роки у нас бойовий настрій. Я абсолютно впевнений у тому, що наш розвиток буде постійним. Ми як акціонери, а також правління і рада "Мегабанку" зробимо для цього все необхідне.

Всім велике спасибі і зі святом!